Блог Шпичак Лесі Анатоліївни заступника директора з виховної роботи

 

Завдання і напрями національно-патріотичного виховання в Гульському ліцеї Стриївської сільської ради Звягельського  району Житомирської області

 

Цільова соціальна програма національно-патріотичного виховання

Кабінет Міністрів України ухвалив державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання.

Мета новоствореного документа — удосконалення та розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання шляхом формування та утвердження української громадянської ідентичності.

Передбачається, що процес удосконалення та розвитку державної політики національно-патріотичного виховання відбуватиметься за кількома пріоритетними завданнями, серед яких — формування української громадянської ідентичності, військово-патріотичне виховання, формування науково-методологічних і методичних засад національно-патріотичного виховання тощо.

Що таке національно-патріотичне виховання

Патріотичне виховання в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому.

Основними складовими національно-патріотичного виховання є:

• громадянсько-патріотичне виховання

• військово-патріотичне виховання

• духовно-моральне виховання.

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління (учнів, вихованців):

• високої патріотичної свідомості

• почуття вірності

• любові до Батьківщини

• турботи про благо свого народу

• готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку з захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Ключовий пріоритет національно-патріотичного виховання — формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Завдання закладів освіти — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.

Мета заходів національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.

Принципи національно-патріотичного виховання

• принцип національної спрямованості виховання	• формування у молоді: - національної свідомості  - любові до України - свого народу - шанобливого ставлення до української культури - здатності зберегти національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави
• принцип культуровідповідності	• виховання — культуротворчий процес задля формування базової культури особистості на основі набутого морально-етичного досвіду людства
• принцип гуманізації виховного процесу	• акцент на особистості як на вищій цінності
• принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії	• учасники виховного процесу: - виступають рівноправними партнерами у спілкуванні - беруть до уваги точку зору один одного - визнають право на відмінності у поглядах - узгоджують свої світоглядні позиції
• принцип цілісності	• організація виховання як системного педагогічного процесу, спрямованого на: - гармонійний та різнобічний розвиток особистості - формування цілісної картини світу - забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи
• акмеологічний принцип	• орієнтація виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення й потенційні можливості особистості • створення умов для досягнення життєвого успіху • розвиток індивідуальних здібностей
• принцип особистісної орієнтації	• розуміння того, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно й неповторно
• принцип життєвої творчої самодіяльності	• становлення особистості як творця свого життя, який: - здатен приймати особисті рішення - нести за відповідальність за свої рішення - повноцінно жити і активно діяти - постійно самовдосконалюватися - адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни
• принцип толерантності	• інтегрованість української культури в європейський та світовий простір • формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів • здатність диференціювати спільне та відмінне в різних культурах • сприйняття української культури як невід’ємної частини загальнолюдської

Цілі виховних завдань патріотичного виховання:

• утверджувати в свідомості й почуттях учня патріотичні цінності, переконання і повагу до культурно-історичного минулого України

• виховувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки

• укріплювати розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю

• сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:

- готовності до участі в процесах державотворення

- уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади

- спроможності дотримувати законів і захищати права людини

- готовності взяти на себе відповідальність

- здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів

• формувати мовленнєву культуру, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій

• утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства

• культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи

• підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя

• виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.

Заходи національно-патріотичного виховання

Задля виконання завдань національно-патріотичного виховання ІМЗО рекомендує розвивати у навчальних закладах мережу історичних клубів, аби учні мали можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та держави. Приміром, представляючи маловідомі факти минулого українського народу, можна використовувати проекти Українського інституту національної пам’яті.

Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах

Український інститут національної пам’яті, 2017

Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів.

На часі — використання всіх можливостей музейної педагогіки у музейних залах, світлицях.

Варто зауважувати також на волонтерській діяльності педагогів, учнів, батьків як такій, що сприяє встановленню соціальних зв’язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, обстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою від особистого заради досягнення спільної мети.

20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, рекомендовано вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, провівши в усіх навчальних закладах:

• єдиний урок

• загальношкільну лінійку

• позакласні виховні заходи.

Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Особливою формою роботи має стати створення та популяризація діяльності регіональних Центрів військово-патріотичного виховання дітей та молоді. Головними завданнями Центрів є:

•  фізична і професійна підготовка дітей та учнівської молоді до служби в Збройних Силах України

•  патріотичне виховання на традиціях українського козацтва

•  пропаганда здорового способу життя

•  волонтерська та пошукова робота

•  проведення масових заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.

Проект УІНП «Відеоісторія»

Як творилася держава. Українська революція 1917–1921 років

«100 років боротьби:

УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ. 1917–1921»

«НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.

Від 1991-го назавжди»

Форми національно-патріотичного виховання

Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання доречно обирати з огляду на вікові особливості учнів, уподобання й інтереси, традиції навчальних закладів і місцевих громад, можливості навчального закладу тощо.

З-поміж популярних форм національно-патріотичного виховання виокремлено такі, як:

• інтерактивна патріотична зарядка

• творчий проект «Алфавіт мого міста»

• тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня

• майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів

• колективна гра зі створення панно «Україна — моя країна!»

• авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва)

• гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»

• звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»

• патріотичний флеш-моб

• презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми

• зустрічі з цікавими земляками-патріотами

• акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права»

• реконструкція історичних подій

• виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних)

• портфоліо родинних реліквій і чи традицій

• написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста)

• станційні ігри (квест «Знайди Декларацію — врятуй незалежність»)

• створення інфографіки (шевронів, подій)

• «живий музей»

• реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій)

• конкурси есе, біографічних розвідок

• тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі)

• флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України)

• лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання)

• кастинг і розучування патріотичних пісень.

За Методичними рекомендаціями з питань організації виховної роботи у навчальних закладах

та за матеріалами статті журнаму Методична скарбничка вихователя

Зауважте!

Задля популяризації перспективного педагогічного досвіду на сторінці ІМЗО створено Банк досвіду виховної роботи з розділами:

• Національно-патріотичне виховання

• Громадянсько-патріотичне виховання

• Правове виховання

• Морально-духовне виховання

• Військово-патріотичне виховання

• Родинно-сімейне виховання

• Естетичне виховання

• Екологічне виховання

• Туристсько-краєзнавче виховання

• Формування здорового способу життя

• Учнівське самоврядування

• Модель інноваційної виховної системи

• Діяльність класного керівника

• Робота з обдарованими дітьми

• Пришкільні табори

• Тьютор у закладі освіти

• Трудове виховання

• Превентивне виховання

• Гуманітарне виховання

У виховній роботи застосовні також проекти Українського інституту національної пам'яті, як-то:

• Сто років боротьби: Українська революція 1917-1921

• Українська друга світова війна (Методичні матеріали)

• Колекція Музею Майдану